МОРАТОРІЙ НА БЕЗГЛУЗДЯ

Постановою КМУ № 89 від 03.02.2021 року відновлено деякі види перевірок Державної податкової служби. Опустимо (поки що), що мораторій, який було запроваджено законом про внесення змін до Податкового кодексу у правовий спосіб можна було зняти лише таким же законом, і що делегування Уряду коригувати закони підзаконними актами суперечить Конституції України. Тим не менш, постанову прийнято, перевірки ДПС начебто можуть розпочинатись, але головне – які перевірки?!Зупинемось на «особливих» перевірках, які породила дана постанова: «…дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб’єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ).»Спробуємо розібратись у хитросплетінні словосполучень в постанові, які радикально впливають на перспективи її правозастосування. Дуже схоже, що хтось підготував, якщо випадково то «ведмежу послугу», якщо навмисно, то явно не безкорисно … Розробник проєкту постанови офіційно – Мінфін, але готувався текст саме Державною податковою службою та відповідно погоджувався нею в Державній регуляторній службі. Кого спробують перевіряти ДПС? Це найголовніший правовий нонсенс, а точніше безглуздя, адже постанова 89 не просто активує перевірки на підставі 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, які були під мораторієм. Вона визначає для перевірок ДПС обмежене коло суб’єктів, яких можна начебто перевірити. І в даному випадку, щоб ДПС видала наказ на позапланову перевірку, одночасно мають спрацювати декілька умов, які однозначно будуть вивчатись судом під час оскарження правомірності цього наказу. Перша умова – це має бути суб’єкт господарювання реального сектору економіки. Умова аморфна, адже нормативне визначення «реального сектору економіки» відсутнє, тим більше у Податковому кодексі, тому умова підходить до будь-кого, але так само може бути використана в суді для спростування доводів органу ДПС щодо належності платника до цієї умови (категорії/сфери, тощо).Друга умова – це суб’єкти, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг. Ось тут треба розібрати детальніше. «Ризикові операції» – це які? Очевидно, що той хто готував текст постанови намагався хоч якось в даному випадку визначити «безтоварні/нереальні/удавані» господарські операції. Підтвердженням такого твердження є те, що перша редакція постанови, яку було направлено на погодження до Держрегуляторної служби, містила визначення: «вочевидь нереальних операцій з придбання…». Після зауважень Мінюсту текст постанови отримав «ризикових операцій», фактично потрапивши у нормативну пастку, адже критерії ризиковості здійснення операцій як раз існують у нормативному документі – славнозвісна постанова КМУ 1165. Отже, друга умова – це відповідність господарської операції критеріям ризиковості, але… Згідно постанови 1165 реєстрація податкової накладної по такій операції, якщо вона відповідає цим критеріям, зупиняється (!), а це значить, що право на податковий кредит у покупця відсутнє, а тому він апріорі не зможе з’явитись у сформованому податковому кредиті суб’єкта «реального сектору економіки». Отже, якщо операція ризикова згідно постанови 1165, від неї немає сформованого податкового кредиту для покупця, а тому умова просто непрацююча. Третя умова – у дужках зазначено «із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України…». Дужки в тексті постанови свідчать про конкретизацію змісту перед ними. Отже, буквально слід читати: суб’єкти господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг і які одночасно є в переліку ризикових платників, що визначила ТСК. Тобто, суб’єкт перевірки має бути у переліку ризикових і ще у нього по постачальниках має бути зупинена реєстрація ПН/РК, що унеможливлює формування податкового кредиту (!). Очевидно, що малась на увазі умова, що постачальник буде у переліку ризикових, а не сам суб’єкт перевірки, але й тут спіткає невдача. Згідно тієї ж постанови 1165 у ризикового платника всі реєстрації ПН/РК на продаж зупиняються, отже він апріорі не може комусь сформувати кредит. Коли ж його виключають з переліку – то він формує кредит покупцю, адже не є ризиковим. Це взаємовиключні умови, які разом ніколи не спрацюють. Але є іще й четверта умова. Цей суб’єкт – «ризиковий контрагент» чи то «вигодонабувач з переліку ризикових», має бути визначений ризиковим саме у межах роботи Тимчасової слідчої комісії. Отже ДПС якимось чином має довести у суді, що визначено ризиковим суб’єкта саме у межах роботи (!) ТСК. У підсумку. Оскільки частина мораторію на позапланові перевірки з підстав, визначених п.п. 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу залишається чинною, завданням ДПС у суді буде доводити, що платник не підпадає під чинний мораторій і відповідає критеріям (умовам) постанови № 89. З огляду на вищевказані прогалини (безглуздя тексту постанови) довести в суді правомірність наказів на проведення перевірок для ДПС буде нереально, а тому всі накази про призначення позапланових перевірок або результати таких перевірок можуть бути визнані протиправними.Що це – «лихо з розуму», професійна непридатність чи спланована спецоперація по врятуванню користувачів «скруток», які за формальних ознак будуть скасовувати у суді накази про призначення позапланових перевірок або результати цих перевірок. Звичайно тішить, що дійсний реальний сектор бізнесу, який буде потерпати від зголоднілих ГУ ДПС, теж отримав правову броню від сваволі, але … чи є взагалі боротьба із так званими «скрутками» чи то просто імітація? Додатково, платникам податків!Якщо платник вважає перевірку протиправною, у нього є два шляхи можливих дій:- відмова в допуску до перевірки і подальше оскарження наказу в суді;- допуск до перевірки та подальше оскарження її результатів, в тому числі з посиланням на процедурні порушення під час призначення перевірки.Якщо отримали запит ДПС у період карантину пам’ятайте! Запит податкового органу повинен визначати конкретні підстави, тобто, наявність чітко окреслених обставин, які свідчать про порушення платником податків податкового законодавства. Без повідомлення вказаних фактів платник податків не має об`єктивної можливості надати будь-які пояснення та їх документальне підтвердження (Верховний Суд у справі №280/2578/19). Отже належність платника, якому надійшов запит, до вищевказаних чотирьох критеріїв (умов) постанови № 89 має бути в запиті ДПС. Далі звертайтесь до правників, адже дії ДПС будуть «вочевидь протиправні»… П.С. Хочеться вірити, що наступним мораторієм буде мораторій на правове безглуздя…